Скачать книгу Вороніна. Українська мова
Блог викладачів
"Української мови, літератури, та зарубіжної літератури"
Реєстрація
Непересічні таланти ЕТ-169 3-11-2017, 14:30 — Новини
Останній запис «Письменника»

Ніч. Шелест листя вщух, а прохолодний вітерець навіював душі ностальгію. Я часто гуляю ночами, адже саме в цей час можна по-справжньому насолодитися красою парку, легким дзюрчанням ставка та світлом місяця , який зігріває тіло ніжним, оксамитовим, як квітка, почуттям.
Сьогодні одна дівчина, поспішаючи, йшла парком. Напевно, прямувала додому, у ній я упізнав однокласницю Марію, добру та милу, яка може завжди підтримати розмову, і, взагалі, полюбляє всіх слухати. Стверджувала, що хоче стати психологом (ось і тренується) і що ми завжди можемо з нею поговорити…
Але у ту прекрасну ніч, коли вона бігла парком, я не покликав її. І тоді потрапив у полон ностальгії. Знову ожили почуття, які так хотів забути…
Тепле сонце, літо, я слухав плітки компанії дівчат, у якій були усі новенькі, крім одної. Вони, як завжди, говорили про своє «жіноче» та про дівчат-тихонь. І та, «не новенька» дівчина, вирішила розповісти про випадок, що стався рік тому…Чомусь я подумав про «це» та захотів піти, не було бажання «це» знову згадувати.
Але чомусь залишився… І почув: «Коротко кажучи, рік тому в нашому класі був один хлопець, дивний такий, начебто замкнений, а ніби й ні. Друзі називали його «Письменником», бо був він творчою особистістю через тонкий характер, та й непогані розповіді міг створювати. А ще говорили, що він дуже любив гуляти вночі, особливо восени.»
Письменник дружив з Марією, нашим "юним психологом", тоді вона ще не захоплювалася психологією, була звичайною дівчиною, яка усім подобалась.
Мій знайомий Андрій став помічати, що він якось по-особливому до неї ставиться, начебто до Янгола-охоронця, який підтримує ритм його серця. Але ми, звісно, сприйняли це як жарт. А дарма... Десь за тиждень, можливо, два, до нас прийшов гарний, веселий, впевнений у собі парубок. Так-так, Марк, найпопулярніший у коледжі. Марк, як це не дивно, одразу закохався у нашу Марію, але не почав до неї безглуздо й незграбно підбивати клинці. Він діяв, як справжній Казанова, та й Маша не проганяла його, хлопця-то у неї не було тоді. Марія почала помічати, що у її сумці з’являються листи з віршами. Вона дала мені прочитати один з них...
Знаєте, це навіть шедевром назвати замало, автор цих листів міг би стати відомим письменником усього світу! Звісно, ми одразу подумали на Марка, і тут навіть Маша піддалася спокусі.
Згодом вони почали зустрічатися, і досі разом. Коли прийшла осінь, усіх вразила жахлива новина: за нез’ясованими обставинами загинув наш «письменник», ім’я його Віталік було, до речі. Не знаю, чи є між цим зв’язок чи ні, але мені іноді здається, що ті вірші писав не Марк, але це лише сумніви.
-Овва, так це справжня драма. Хотіла б я подивитися на цього Віталіка, – промовила одна дівчина.
Потім вони посміялися і кудись пішли.
Які ж вони дурні. Невже так складно зрозуміти, що коли померла людина, той самий Янгол-охоронець покинув її… Цю людину покинула душа – це і є смерть. Цими віршами я хотів зберегти свого Янгола, бо Марк – Диявол, чия ціль - забирати життя людей найжорстокішим вбивством…
Гадаю, якщо би в цю прекрасну ніч під шелест вітру я покликав би її, вона би не почула, адже… Адже живі не чують мертвих…
Як дивно, я що плачу? Хіба мертві можуть плакати? Це вже не важливо, мій час вийшов, требі йти до Диявола… Залишу цей запис тут, нехай осінь – пора розкриття душі, зробить її останнім тьмяним слідом, який від душі залишив той самий «Письменник»…
Марія поспішала додому , до Марка, але її зупинив незвичний шелест листя. Вітер дмухав, мов кликав Марію кудись.
-Осінь хоче мені щось показати?- з усмішкою сказала собі Марія. Вона пішла на поклик вітру. Серед кущів знайшла зарослу лаву, а на ній записник. Марія підняла його. «Останній запис Письменника» - було на обкладинці…
- Ти врятувала Марію, мого Янгола-охоронця. Дякую тобі, Осене.скачать dle 10.4фильмы бесплатно




Відвідали: 61 чоловік
Наш викладач
Кочура Юлія Вікторівна
Викладач вищої категорії
Педагогічний стаж: 15 років
Вітаємо!
Просимо зареєструватися!
Уже зареєструвалися: 87
Сьогодні —
«    Червень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Цитата дня

Серце віддаю дітям.