Скачать книгу Вороніна. Українська мова
Блог викладачів
"Української мови, літератури, та зарубіжної літератури"
Реєстрація

Твори наших студентів

Твір: Височенні горді дерева лежать на землі (Романенко Єлизавета)
Твір: Голодомор (Трибушной Микита)
Твір: Золота лілея (Матюхіна Ганна)
В очікуванні зимової казки
ЗИМОВА КАЗКА

Вкотре відкриваєш очі. Дивуєшся… Наче ніколи такого не було, та зараз з-під твоїх вій сиплються зірочки…Казка то? Чи сон? І розумієш одразу, як подивишся навколо себе. Вгадав. Казка, тільки справжня, зимова…
І тобі, і мені той білий-білий сніг додає стільки радості, стільки посмішок і блиску в очах від щастя. Дитячого щастя, щастя від того, що казку ти бачиш перед своїми очима.
Не дивуйся ти тільки, якщо почуєш шурхіт у себе за спиною : то морозець гуляє. Бач – он сліди залишив…Він ішов хоч тихо і обережно, та зачепився зі гілочку, от сніг з неї на землю скинув. А он і сонце вийшло. Освітило, заграло, засяяло…Слабенько, однак цього достатньо, щоб заблищали сніжинки з-під білого пуху. Тріщить той сніг під ногами – дає знати про кожний твій крок…
Звук той надовго залишиться у твоїх спогадах, твоїй душі, буде линути у снах, у миті суму. Ця казка буде кликати тебе…


************
КАЗКА ЛЮБОВі

…Перший сніг – завжди найбажаніший, найнесподіваніший…
Сніжні кучугури, ковдри на дорогах, білосніжні степи…Ніби уві сні.
Легкий туман спускається з небес і тихо вкладається на ковдри, кружляє завірюхою між дерев, торкнувши краї голок, ховається від поглядів…Серед шепоту вітру, серед сяйва од сонця відкривається той світ, та сніжна казка, іскриста, біла-біла…
Казка моєї несподіваної любові…
Вона прийшла зненацька, так само, як і перший сніг. І була такою щирою, такою сильною і глибокою, що я дивувалася, як моє серце може її вмістити. Як? І змогло. Кожного дня кохання все сильніше наповнювало мою душу новими, ні з чим незрівнянними почуттями…
Дай мені руку, заплющ очі. Тільки дивись – не підглядай!
Ми відкрили обличчя для білих пухнастих пластівців. Нехай кружляють вони над нами, нехай сідають на наші вії, губи, ніжно-ніжно цілуючи їх. Ні, це не сніг, це пелюстки терпкого на смак вишневого цвіту. Лагідно торкаються вони нас, ми відчуваємо ледь-ледь їхнє легке приземлення на обличчя. Чується музика наших сердець. Дивний танок посеред вишневого саду закружляв нас. Паморочиться голова. Ми летимо…
Сніг скрізь…За коміром. У роті. В очах…Одразу стає холодно. Розуміємо, що вже вечір, що ми стоїмо під жовтим сонцем - ліхтарем. Він мерехтить. Його світло тисячами метеликів розлітається по снігу. Ми знову серед зимової казки. Я заглядаю тобі у вічі - намагаюсь побачити в них хоч краплю ніжності до себе. Я все намагаюсь…Марно…Може, вона просто загубилась в твоїй душі? Може , моїй вистачає на обох? Може… Чому зимова казка своїм чарівним пензлем не може змінити твоє ставлення до мене, не може намалювати його, хоча б на мить, на коротку миттєвість. Нехай твоя зачерствіла від постійних проблем душа оживе, нехай в твоїх очах з’явиться світло, нехай ти захочеш мене обійняти. Це все було. Куди воно поділось? Чи, може, усе мені наснилось? Чи, може, настільки винна я?
Сніг…Сніг…Сніг…Його недоторканість як свідчення моїм чистим почуттям. Сніжинки пестливо прикривають собою найменший слід на зимовій ковдрі. Прикрий і мої біль, і страждання, змий з моїх очей слід отого невимовного болю, страшної туги, яка стискає серце, змий цей слід, що поселився у виразі моїх очей. Я хочу повними щастя очима потонути в твоїх блакитних небесах, хочу відчути твоє тепло, таке сильне, що почне танути сніжно-біла ковдра. Поцілуй мене…Нехай я хоч відчую смак твоїх губ…Поцілуй мене, я так кохаю тебе…Заплющуємо очі : я, щоб ти не побачив мого болю; ти, щоб я не помітила …
Сніг…Несподівана казка, що живе в нас від зими до зими. Ми з таким нетерпінням на неї чекаємо…І вона приходить знову, треба тільки на неї чекати…


скачать софт
Наш викладач
Кочура Юлія Вікторівна
Викладач вищої категорії
Педагогічний стаж: 15 років
Вітаємо!
Просимо зареєструватися!
Уже зареєструвалися: 87
Сьогодні —
«    Травень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 
Цитата дня

Серце віддаю дітям.